Фармацевтичний бізнес в Україні є доволі недооціненим, особливо зараз, під час повномасштабного вторгнення. Даний напрямок є дуже важливим для підтримки життєдіяльності населення, і добре для країни, що період кризи був пройдений відносно непогано. Можна дізнатись відповіді по запиту «Мікрохім відгуки» чи знайти інформацію про інших великих виробників. Проте, вони не тільки залишились працювати на локальний ринок, а й намагаються виходити на зовнішні ринки. Це дуже важливо, бо це є драйвером розвитку економіки, дозволяє створювати додаткові робочі місця, налагоджувати нові робочі контакти й так далі. Така активність сприяє залученню інвестицій та збільшує шанси України на повноцінне відновлення після складних часів.
Перспективні напрямки експорту у фармацевтичній галузі
Безумовно, не можна сказати, що Україна входить в топ-країн, з розвиненою фармакологією на достатньому рівні. Економічні кризи та війни не могли пройти безслідно. Але якщо умовна енергетика чи металургія дуже постраждала, то фармацевтична сфера продовжує розвиватися, зберігаючи сучасні стандарти та технології. Компанія Мікрохім проводить різноманітні наукові дослідження та впроваджує технологічні інновації, проте є ще й інші гравці. Тут цікаве інше – компанії стараються виходити на зовнішні ринки, причому, ринок країн ЄС тут не є єдиним напрямом.
Наприклад, можна відмітити успішні спроби деяких компаній виходити на ринок Австралії, для чого треба було отримати сертифікат відповідності вимогам Належної виробничої практики. Також намагаються розглядати для майбутніх постачань ринки Нової Зеландії, Сінгапуру і Малайзії, оскільки тамтешній ринок має значний потенціал. В усіх напрямках існують свої нюанси, але, наприклад, Європейський Союз та Австралія мають угоду про взаємне визнання, що значно спрощує роботу виробникам.
Потенційне розширення експорту надасть виробникам наступне:
- Збільшення оборотів, можливість розвиватись, вкладати в виробництво.
- Компенсувати втрати всередині країни. Зараз у компанії Мікрохім немає дефіциту лише тому, що попит значно зменшився, але це не гарантує стабільності.
- Спрощення виходу на нові країни, тому що буде зрозумілою процедура.
Ще є декілька великих країн, куди поки українські компанії практично не здійснюють поставок, але усе попереду. Передбачається, що в перспективі цей сегмент також може розвиватися.
Основні труднощі виробників
Якщо говорити саме про українське виробництво, то тут є одразу декілька труднощів. Це можливі ракетні обстріли, знищення складів, перебої з постачанням електрики, води. Це відтік населення, тому є потреба не тільки в клієнтах, але і в персоналі. Є і ще трохи недооцінений фактор – це втрата двох великих ринків, російського та білоруського, тому що і до повномасштабного вторгнення окремі виробники туди активно здійснювали постачання, що було важливо з погляду економічного розвитку.
Орієнтація на експорт не означає, що виробники будуть намагатись робити лише продажі в інші країни, адже в Україні залишається велика кількість населення з різноманітними потребами. Окрім того, з початком повномасштабного вторгнення актуальним стало постачання для військових формувань, які потребують підтримки в особливих умовах. Наприклад, компанія Мікрохім активно працює над виробничими процесами, роблячи свій внесок у забезпечення населення всім необхідним навіть у складні часи. Структура постачання істотно змінилася, починаючи з 2022 року, коли вимоги суспільства набули нового формату, а на перший план вийшли питання невідкладної допомоги та адаптації до воєнних реалій. Водночас виробники змушені шукати нові підходи, щоб залишатися конкурентоспроможними.
Доволі часто виробники вирішують свої складські комплекси перевозити на захід країни, тому що розміщувати це ближче доволі небезпечно. В плані експорту це добре, бо склади знаходяться ближче до кордонів, але виробничі потужності, зі зрозумілих причин, так легко перевозити не вийде. Умовний завод Мікрохім також залишається під загрозою, але керівництво робить диверсифікацію усіх ризиків.
Є активні думки виробників, куди можна рухатись далі. Зрозуміло, що наше майбутнє в ЄС, проте, українські бренди не новаки на ринках Європи. Доволі багато населення є у Східній Азії, але вийти туди ще складніше, аніж в Європу, через різноманітні регуляторні бар’єри та інші перешкоди. Але деякі конкуренти Microkhim на українському ринку, наприклад, Фармак, є присутніми і там, що свідчить про потенційні можливості для розширення.
Щоб налагоджувати експорт і надалі, компанії-виробники не можуть самостійно закривати усі питання, тому що тут є багато того, що знаходиться на стороні держави. Це різноманітні бюрократичні перешкоди, недосконале українське законодавство. Крім того, є потреба взаємного визнання різних звітів, тестувань та інспектувань, а також узгодження належних форматів сертифікації.
Компанія Мікрохім, як і інші виробники, намагаються забезпечити українського споживача всім необхідним, проте експорт – це додатковий дохід, нові зв’язки та взаємовигідне партнерство. Тому варто використовувати усі нагоди для розширення на іноземні ринки. В умовах війни це робити складно, але можливо, якщо держава буде в цьому зацікавлена. Паралельно з цим, компаніям варто шукати ніші, в які відносно легко зайти і де немає такої великої конкуренції, адже такий підхід може гарантувати стабільне зростання на майбутнє.
